День Державного Гімну України
Щороку 10 березня українці відзначають День Державного Гімну, що є нагадуванням про важливість української символіки та її роль у формуванні свідомості народу. Ця урочиста після є особливою для кожного, вона викликає щемливі емоції та гордість. Щоразу, коли звучать перші ноти гімну, українці відчувають єдність, незламність та віру в краще майбутнє.
Гімн закріплений в Конституції поряд з Державним Прапором та Гербом, як символ нашої держави.
Вперше текст вірша Павла Чубинського світ побачив у 1863 році, а з музикою, яку було створено Михайлом Вербицьким, він був опублікований вже у 1865-му. Композиція швидко набула популярності, особливо на теренах Західної України. Її перше публічне виконання відбулося 10 березня 1865 року у місті Перемишль під час концертної програми, присвяченої вшануванню пам’яті Тараса Шевченка. Тому, через багато років саме ця дата стала ключовою для відзначення Дня Державного Гімну України.
У період 1917–1920 років цей твір слугував у ролі офіційного гімну як УНР, так і ЗУНР, а згодом — і Карпатської України.
"Символічно, що вірш "Ще не вмерла Україна" був створений на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині", – зазначив Олександр Штоквиш у матеріалі до 200-річчя Михайла Вербицького, згідно з даними інституту Національної нацпам'яті.
На офіційному рівні музичну частину Державного Гімну України було офіційно затверджено Указом Президії Верховної Ради у січні 1992 року, а його статус як одного з головних державних символів закріплено у статті 20 Конституції. Текст гімну, що складається з першого куплету вірша Павла Чубинського та приспіву, був офіційно затверджений 6 березня 2003 року та відображено у законі "Про Державний Гімн України".
Як декілька віків тому, так і нині, кожне слово Гімну ніби передає глибинні почуття нашого народу, його прагнення та національні цінності. Тому, ця велична композиція звучить на початку та вкінці важливих урочистостей, супроводжує державні церемонії та інші офіційні події, символізуючи єдність та силу народу.